Президент України отримав запрошення на саміт G7, однак питання його можливої зустрічі з Дональдом Трампом наразі залишається відкритим.

Керівник Офісу президента Кирило Буданов прибув до Варшави з важливою безпековою місією.

Країни Північноатлантичного Альянсу розглядають можливість виділення Україні нового пакета військової допомоги на суму близько €70 млрд. Очікується, що про це можуть оголосити під час саміту НАТО в Анкарі.

Як зазначається, питання подальшої підтримки України стане одним із головних на порядку денному зустрічі лідерів НАТО, яка запланована на 7–8 липня.

Представник Альянсу у коментарі виданню наголосив:

«Тривають обговорення щодо того, як ми продовжимо надавати Україні потужну підтримку з боку НАТО та забезпечимо більш справедливий розподіл навантаження», — йдеться у повідомленні.

За даними дипломатів, ініціатива, яку раніше запропонувала Німеччина, передбачає створення нового механізму для підвищення прозорості та координації фінансування України.

Загальна сума допомоги може складатися з кількох компонентів:

• €30 млрд — у межах уже погодженої дворічної кредитної програми ЄС для України на €90 млрд;
• €40 млрд — за рахунок двосторонніх внесків країн-членів НАТО.

У Альянсі зазначають, що деякі держави висловлювали занепокоєння щодо нерівномірного розподілу фінансового навантаження у підтримці України. Новий підхід має зробити внески більш узгодженими та прозорими.

Очікується, що остаточні рішення можуть бути представлені під час липневого саміту НАТО в Анкарі.

Про це повідомляє Politico.

Програма розвитку ООНрозширює підтримку України у відновленні енергетичної інфраструктури — у 2026 році обсяг допомоги сягне 500 млн доларів. Рішення ухвалили після звернення української дипмісії при ООН, яка передала оновлений перелік потреб.

Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс вказав, що Європейський Союз непохитний у підтримці України навіть за умови провалу діалогу з кремлем.

Інформує ua.news

В Одеській області вночі 4 червня внаслідок цілеспрямованої атаки російських ударних безпілотників зазнав пошкоджень обʼєкт критичної інфраструктури. Про це повідомив голова Одеської обласної державної адміністрації (ОВА) Олег Кіпер у своєму оперативному зведенні. На місці прильотів одразу розгорнули роботу екстрені служби.

За словами Олега Кіпера, внаслідок повітряного удару суттєвих ушкоджень зазнали велике складське приміщення та важливе технологічне обладнання підприємства. Пожежу, що миттєво виникла на промисловому майданчику, спромоглися оперативно ліквідувати рятувальники. На щастя, людських втрат вдалося уникнути, постраждалих серед персоналу немає.

Масштаби займання вимагали залучення значної кількості спеціальної техніки та особового складу для недопущення перекидання вогню на сусідні виробничі лінії. Про деталі ліквідації загоряння офіційно повідомили рятувальники ДСНС:

? «Вночі росія атакувала Одещину ударними безпілотниками. Під ударом опинилася критична інфраструктура. Внаслідок влучання виникла пожежа, яку вогнеборці оперативно ліквідували. На щастя, загиблих та постраждалих немає», – йдеться у повідомленні відомства.

Для приборкання вогню безпосередньо від Державної служби з надзвичайних ситуацій до операції залучалось 57 рятувальників та 16 одиниць спеціальної пожежної техніки. Паралельно значну допомогу надавала місцева пожежна команда, яка направила 16 працівників особового складу та 5 одиниць техніки. Спільними зусиллями пожежу було повністю локалізовано в установлені регламентом терміни

Цей черговий наліт на Одеську область став частиною безперервної хвилі повітряних нападів, які окупанти здійснюють по всій лінії прифронтових та тилових міст країни протягом останньої доби.

Паралельно суттєвих руйнувань та втрат зазнали інші регіони:

• Трагедія у Херсоні. російські військові прицільно атакували за допомогою безпілотників житловий багатоквартирний будинок. Внаслідок цього жорстокого удару на місці загинуло двоє людей, ще дев’ятеро мирних жителів зазнали поранень різного ступеня важкості;
• Пожежа у Павлограді. російська армія увечері в середу, 3 червня, завдала удару по житловій п’ятиповерхівці у Павлограді Дніпропетровської області. Масштабна пожежа була зафіксована принаймні на двох поверхах “хрущовки”. Крім того, від вибухової хвилі та уламків спалахнули приватні автомобілі, припарковані поруч із будинком у дворі.
• Удар по Краматорську. Увечері в середу, 3 червня, російські війська завдали два удари по місту Краматорськ Донецької області. Внаслідок цих ворожих атак щонайменше троє людей загинули і ще четверо отримали поранення різного ступеня тяжкості.

Правоохоронні органи на місцях подій продовжують збір доказів для документування чергових злочинів проти цивільного населення.

Інформує irtafax.com

Сили оборони України атакували Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї РФ. Після удару на стратегічному об’єкті спалахнула пожежа, яку росіяни досі не можуть загасити.

Трамп особисто звернувся до Сі Цзіньпіна із проханням допомогти завершити війну в Україні та змусити Путіна сісти за стіл переговорів. ЗМІ розкрили кулуари саміту в Пекіні.

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, який продовжує політику Орбана, повідомив про це після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марк Рютте у Брюсселі. Про переговори Мадяр написав у Facebook.

За його словами, Угорщина "не відправлятиме ані зброю, ані бойові засоби в російсько-українську війну". Він назвав зустріч із Рютте важливою та заявив, що Угорщина "знову стане надійним партнером найсильнішого військово-оборонного союзу світу".

Також сторони обговорили участь угорських військових у миротворчій місії НАТО в Косові. За словами Мадяра, генсек Альянсу позитивно оцінив роботу угорських військовослужбовців у межах місії KFOR.

Під час зустрічі окремо говорили про діяльність угорських військових у Косові. Мадяр заявив, що угорські військовослужбовці "виконують відмінну роботу" у складі миротворчої місії НАТО.

Це було однією з ключових тем переговорів. Будапешт останнім часом дедалі частіше наголошує саме на оборонній та миротворчій співпраці в межах Альянсу, але без участі у постачанні озброєння Україні.

Підготовка саміту

Під час переговорів Рютте також поінформував угорську сторону про підготовку до саміту НАТО в Анкарі. Зустріч лідерів Альянсу має пройти 7–8 липня.

Крім того, сторони обговорили ситуацію навколо Ормузької протоки та міжнародний конфлікт у цьому регіоні. Інших деталей переговорів наразі не оприлюднили.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що Угорщина не буде відправляти в Україну військовослужбовців в рамках міжнародної миротворчої місії. Це пов'язано передусім з тим, що рішення про такі контингенти досі не існує.

Інформує obozrevatel.com

Відео успішної роботи українських захисників підрозділ опублікував на своїй сторінці у фейсбуці.

Що відомо про успішну роботу "Азову" поблизу Маріуполя?

Підрозділ 1-го корпусу НГУ "Азов" повідомляє про посилення бойової активності у прикордонних районах навколо тимчасово окупованого Маріуполя. Пріоритетом залишається ураження логістичних маршрутів російських військ, які забезпечують постачання техніки, боєприпасів і особового складу.

За даними підрозділу, українські пілоти вже виконують завдання з ураження цілей у районах, наближених до російського кордону. Зокрема, йдеться про удари на автошляхах Маріуполь – Таганрог та Маріуполь – Волноваха, які використовуються окупаційними силами для переміщення ресурсів.

Стратегічна мета таких дій – ускладнення та поступове руйнування системи ворожого постачання, яка забезпечує угруповання російських військ на окупованих територіях. Також підрозділ підкреслює, що територія України має бути повністю звільнена від присутності російських військ, а безпечного тилу для окупаційних сил у Приазов'ї більше не існуватиме.

Територія України має бути вільною від російських військ. Найбільш надійний шлях до цього – перенести "санітарну зону" для ворожої логістики ближче до самої Росії і окупованого Криму,
– йдеться в повідомленні.

Успішна робота "Азову" по окупантах поблизу Маріуполя: дивіться відео

Нагадаємо, керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко у розмові з 24 Каналом зазначав про те, що у росіян великі проблеми на Донеччині через активне використання українських дронів. Окупанти змушені змінити логістику через село Урзуф у Мангуської громади Маріупольського району. Адже впевнені, що так зможуть оминути українські дрони.

Проте, Україна значно посилює дальність ударів по російських позиціях та логістиці, саме тому росіяни навряд чи зможуть зберегти свої позиції та зменшити втрати. Російські війська розглядають можливість зміни логістичних маршрутів, однак альтернативних шляхів для постачання пального, озброєння та особового складу фактично не мають. Він також зазначив, що окупанти намагаються приховувати військову техніку, маскуючи її під цивільний транспорт.

Європейський Союз не планує евакуйовувати дипломатів із Києва, попри нові погрози Росії. У Брюсселі назвали такі заяви Кремля неприйнятною ескалацією та зробили важливий сигнал Москві.

ТСН.ua з’ясовував, чим загрожують нові звинувачення Білорусі на адресу України.

Оновлені законопроєкти №15112-д та №12360, які передбачають автоматичне стягнення 20% ПДВ з покупок на іноземних маркетплейсах (Amazon, Shein, Temu, AliExpress тощо) на етапі оформлення замовлення, відображають лише комерційну складову реформи (сегмент B2C). Проте ігнорують ризики з посилками між фізичними особами (С2С сегмент) – волонтерські відправлення, посилки родичам тощо.

Раптова зміна позиції "Укрпошти", яка була одним з головних противників змін, на заяви про готовність опрацювати сотні тисяч додаткових посилок, які раніше звільнялись від митного огляду, свідчить про спільний тиск на державного поштового оператора з боку як уряду, так і великих ритейлерів, які найбільше виграють від того, що купувати за кордоном стане дорожче.

Відповідно до проєктів, обов'язок адміністрування податків покладається на іноземні онлайн-платформи або на поштових операторів. Проте ця схема не працює для особистих посилок, де безподатковий поріг зі 150 євро знижується до 45 євро.

На відміну від великих маркетплейсів, які здатні технічно інтегрувати українську систему оподаткування у свої CRM, приватні відправники за кордоном не мають таких інструментів, а для поштових операторів це означає одне з двох – або багатомільйонні інвестиції в найм додаткових працівників та інфраструктуру (що означає здорожчання їхніх послуг), або параліч роботи на тривалий час.

C2C-посилки складають близько третини від загального обсягу міжнародних посилок, що адресуються фізичним особам в Україні. До цієї категорії належать некомерційні вантажі: допомога від діаспори, посилки від родичів із-за кордону, волонтерська допомога, навіть відправлення "самому собі" багажу. Зниження порогу до 45 євро змусить поштових операторів та експрес-перевізників вручну опрацьовувати весь цей масив даних, самостійно виокремлюючи та відсортовуючи відправлення, які підлягають оподаткуванню.

Під час обговорення законодавчих ініціатив, зокрема на круглому столі 22 травня 2026 року, представники профільного бізнесу та "Укрпошти" акцентували виключно на вирівнюванні умов для українських виробників та автоматизації комерційного імпорту. Ризики колапсу сортувальних ліній, затримок в оформленні вантажів та різкого збільшення витрат на адміністрування некомерційних C2C-посилок вартістю понад 45 євро лобістами цих законопроєктів повністю замовчуються.

Позиція Міфіну

Зі свого боку міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Україна потребує ухвалення закону про оподаткування імпортних посилок вартістю до 150 євро, який є умовою фінансування з боку Європейського Союзу та Міжнардного валютного фонду, а також має на меті підтримку національного бізнесу та покращення платіжного балансу.

Водночас,за словами Марченка, існує суттєвий ризик його неприйняття через низький рівень суспільної підтримки.

Він нагадав, що Євросоюз ще в 2021 році запровадив оподаткування всіх імпортних посилок ПДВ, і за 2021-2024 роки було зібрано 88 млрд євро.

"Коли розповідають історію, що бідні українці заплатять на 20% більше за імпортний китайський товар, чесно скажу, це ж питання не до українців, які купують китайський товар, це питання до нас із вами, що ми схвалювали таку реальність, що в нас українці купують китайський товар ", – додав міністр.

Марченко також зазначив, що дефіцит поточного рахунку платіжного балансу зріс із $2 млрд на рік до початку повномасштабної війни до понад $50 млрд.

"Ми загалом таким чином заводимо українців у спіраль такого глибокого депресивного популізму, коли в нас не буде нічого – у нас не буде ні податків, ні на збройні сили", – підсумував Марченко.

Що не так із оподаткуванням міжнародних посилок

Наразі в Україну без мита (10%) та ПДВ (20%) можна ввозити посилки, сумарна вартість товарів у яких не перевищує 150 євро для одного одержувача.

У межах зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом уряд України планує з 1 січня 2027 року запровадити ПДВ (20%) на всі міжнародні посилки, скасувавши чинний безмитний ліміт. Насамперед це стосується покупок на закордонних маркетплейсах.

Тобто ПДВ нараховуватиметься з першої копійки на товари незалежно від їхньої вартості. Податок включатиметься у вартість товару безпосередньо під час покупки, що, по суті, призведе до здорожчання речей на 20%.

Маркетплейси зі свого боку мають запровадити відповідні зміни на своїх майданчиках, що потребуватиме часу та бажання з боку маркетплейсів.

Експерти тим часом прогнозують, що скасування пільги на дешеві посилки може вдарити по гаманцях багатьох українців, для яких зарубіжні, насамперед китайські, маркетплейси нерідко – безальтернативний варіант придбати необхідне, як одяг чи взуття. На це зокрема вказують дані соціологічного дослідження Rating Group.

Окрім базових речей українці цієї зими активно купували за кордоном резервні елементи живлення – павербанки, акумулятори, зарядні пристрої. Тобто нарахування ПДВ з першої копійки, як передбачено законопроєктом, стане таким собі "податком на виживання".

Рішення також може позначитися на діяльності волонтерів, які закуповують товари для комплектування Сил оборони. Згідно з результатами дослідження Rating Group, у 29% випадків українці або їхні близькі замовляли міжнародні посилки для потреб військових, у 26% – для волонтерської діяльності, а в 25% – для ремонту або виробництва технологічного обладнання.

Більшість невеликих українських виробників доставляють комплектуючі для виробництва дронів та інших виробів оборонного призначення з-за кордону саме посилками. Зазвичай, це надійніше та дешевше. Адже навіть українські продавці, яким вдається завозити оптові партії деталей, до останнього часу були змушені продавати їх всередині України дорожче, сплачуючи ПДВ.

Канал постачання комплектуючих у міжнародних відправленнях дозволяє багатьом українських виробникам не лише купувати їх дешевше, а й обходити обмеження, які Китай запровадив на експорт деяких компонентів.

Пільгу хочуть обмежити сумою у 45 євро для одного одержувача посилок, які надсилаються відправником без будь-якої оплати, призначаються для особистого чи сімейного використання одержувачем, їх характеристики та кількість не повинні вказувати на те, що вони ввозяться з будь-якою комерційною метою. Іншими словами – це посилки із-за кордону від родичів і друзів.

Утім, і з них можуть стягувати ПДВ, якщо в посилці містимуться підакцизні товари (наприклад, алкоголь), парфуми, кава, чай у кількостях, більших за визначені. Для чаю – це 100 грам. Детальніше про це БізнесЦензор писав тут.

Наразі із 75 млн міжнародних посилок розмитнюють лише 0,8%, хоча саме ці 0,8% становлять половину вартості від усіх посилок. Коли скасують пільгове завезення посилок, то навантаження на митницю зросте в 122 рази.

Джерело: censor.net

Нафтогаз отримав дозвіл на примусове стягнення близько $1,4 млрд доларів з Газпрому на території Казахстану - Суд Міжнародного фінансового центру "Астана" визнав арбітражне рішення та дозволив його виконання в країні на користь компанії.

Про це йдеться в повідомленні групи "Нафтогаз України", передають Українські Новини.

У повідомленні сказано, що це перше публічне іноземне судове рішення про визнання та надання дозволу на примусове виконання цього арбітражного рішення проти Газпрому на території окремої держави.

Інтереси Нафтогазу у провадженні в Казахстані представляють радники з юридичних фірм ADL Disputes та Wikborg Rein.

Зазначається, що відповідно до Угоди про організацію транспортування природного газу від 2019 року Нафтогаз був зобов'язаний організовувати транзит природного газу територією України для Газпрому до припинення дії Угоди 1 січня 2025 року.

Але у травні 2022 року внаслідок дій російських окупаційних сил організація транзиту газу через точку входу "Сохранівка" стала неможливою.

Попри це, Нафтогаз продовжив надавати передбачені Угодою послуги з транзиту газу через пункт входу "Суджа".

Незважаючи на це, Газпром відмовився сплачувати в повному обсязі плату за організацію транспортування газу, чим порушив свої договірні зобов'язання.

У вересні 2022 року Нафтогаз ініціював арбітражне провадження у Швейцарії відповідно до Регламенту Міжнародної торгової палати (ICC), як це передбачено Угодою.

У червні 2025 року арбітражний трибунал із місцем арбітражу у Швейцарії ухвалив Остаточне рішення, визнавши Газпром повністю відповідальним за невиконання своїх зобов'язань та встановивши відсутність будь-яких обґрунтованих підстав для несплати.

Трибунал зобов'язав Газпром сплатити заборгованість за послуги з організації транспортування газу, відсотки та арбітражні витрати.

У січні 2026 року Федеральний трибунал Швейцарії відмовив Газпрому в оскарженні рішення, остаточно підтвердивши його чинність.

Оскільки Газпром добровільно не виконав своїх зобов'язань, Нафтогаз реалізує міжнародну кампанію зі стягнення активів боржника в різних юрисдикціях.

Як повідомляли Українськi Новини, в середині березня Федеральний Верховний суд Швейцарії повністю відхилив заяву російської компанії "Газпром" про скасування арбітражного рішення від 16 червня 2025 року, за яким росіяни повинні сплатити національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" понад 1,4 млрд доларів заборгованості за послуги з організації транспортування природного газу плюс відсотки.

Інформує ukranews.com

Про це стало відомо з даних на сайті Судової влади України.

Що відомо про позов, який подав Міндіч до суду?

Тимур Міндіч звернувся до Касаційного адміністративного суду з вимогою визнати указ президента щодо санкцій проти нього незаконним та скасувати накладені обмеження.

Відповідачем вказаний президент Володимир Зеленський. Серед третіх осіб у справі – Кабінет Міністрів України, РНБО та Міністерство економіки.

Касаційний адміністративний суд уже призначив заяву до розгляду. 14 травня був визначений склад колегії, яка розглядатиме справу.

Позов Міндіча стосовно скасування санкцій, які наклав на нього президент України / Скриншот із сайту Судової влади України

24 Канал також звернувся до Офісу Президента з проханням відреагувати на позов, який Тимур Міндіч подав на Володимира Зеленського. В ОП заявили, що не коментують дії підсанкційного бізнесмена.

Що відомо про справу "Мідас"?

У листопаді 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття масштабної корупційної схеми в енергетичній сфері, яка отримала назву "Мідас". За даними слідства, учасники організації налагодили систему отримання "відкатів" від компаній-контрагентів "Енергоатому" за укладання контрактів, уникнення блокування платежів і збереження статусу постачальників.

Правоохоронці заявили, що фігуранти схеми мали вплив на кадрові рішення, закупівлі та фінансові потоки в енергетичній галузі. Серед учасників справи НАБУ назвало бізнесмена Тимура Міндіча, члена НКРЕКП Сергія Пушкаря, ексрадника міністра енергетики Ігоря Миронюка та колишнього топпосадовця "Енергоатому" Дмитра Басова.

Сам Міндіч виїхав з України за кілька годин до проведення обшуків. У ДПСУ пізніше зазначили, що бізнесмен покинув територію України на законних підставах.

Уже 13 листопада Володимир Зеленський запровадив санкції проти Тимура Міндіча та Олександра Цукермана через підозри у "відмиванні" грошей у справі щодо розкрадання в Енергоатомі. Санкції охоплюють повний перелік обмежень, зокрема блокування активів, заборону на виведення капіталів, заборону участі в приватизації тощо.

Наразі Тимур Міндіч перебуває в Ізраїлі. Водночас ЗМІ продовжують оприлюднювати нові частини "плівок Міндіча", де випливають нові деталі справи та прізвища.

Які деталі корупційної схеми у Верховному Суді?

Антикорупційні органи викрили фігурантів справи про імовірну корупцію за участі ексголови Верховного Суду України Всеволода Князєва.

Слідство повідомляє, що серед підозрюваних – троє чинних суддів Верховного Суду та один суддя у відставці. Зловмисники могли отримати неправомірну вигоду за ухвалення рішення на користь власника групи "Фінанси та кредит".

Джерела "Бабеля" підтвердили, що ідеться про суддів Великої Палати Ігоря Желєзного, Ірину Григор'єву та Жанну Єленіну. Водночас ім'я четвертого судді наразі не повідомляють.

Зауважимо, що Велика Палата Верховного Суду України розглядає найскладніші та найбільш виняткові правові спори.

Колишні акціонери оскаржували договір купівлі-продажу 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, які у 2002 році придбав бізнесмен, власник групи "Фінанси і кредит".

Перший суд відмовив у задоволенні вимог, однак апеляційний суд у 2022 році скасував це рішення й визнав договір недійсним.

У зв'язку зі складністю судового спору його подальший розгляд у касаційній інстанції здійснювали судді Великої Палати Верховного Суду.

Бізнесмен, власник "Фінанси та кредит" задля збереження акцій компанії у березні – квітні 2023 року через посередника передав 2,7 мільйона доларів адвокату, який входив до так званого бек-офісу Верховного Суду.

Гроші, за версією слідства, мали бути передані колишньому голові Верховного Суду та суддям для ухвалення потрібного рішення.

Зауважимо, дещо раніше, 19 травня, НАБУ та САП повідомляли про проведення обшуків у місцях проживання, роботи та в транспортних засобах чинних і колишніх суддів, зокрема ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва.

Ексголову Верховного Суду було викрито: що відомо?

Вже 15 травня 2023 року на гарячому під час отримання другого траншу хабаря у розмірі 450 тисяч доларів США було викрито на той час чинного голову Верховного Суду України Всеволода Князєва. Зловмиснику інкримінували статтю 368 Кримінального кодексу України. Мовиться про "Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі".

Разом із Князевим підозру отримав і спільник Князєва – Олег Горецький. Однак йому інкримінують пособництво у наданні хабаря та шахрайство.

Наразі справа за обвинуваченням колишнього топпосадовця слухається у ВАКС. Водночас сам ексголова своєї провини не визнає та стверджує, що гроші йому буцімто підкинули, оскільки кабінет був не замкнений.

Після гучної корупційної справи Князєва звільнили, а його посаду обійняв Дмитро Луспеник.

Вже в липні 2023 року підозру повідомили й самому бізнесмену, власнику "Фінанси та кредит", а у вересні 2025 року – посереднику.

У жовтні 2025 року погодила спеціальне досудове розслідування щодо власника групи "Фінанси та кредит".

Моніторингові групи "Укрзалізниці" затримали відправку низки поїздів через безпосередню загрозу ворожих безпілотників - насамперед на Дніпропетровщині.

Про це пише ЦТС з посиланням на інформацію АТ УЗ.

"Попри важку ніч, пасажирів та рухомий склад УЗ вдалося вберегти від будь-яких ушкоджень. Ми змінюємо деякі маршрути та зробимо пересадки, щоб вагони змогли вчасно обернутися на свої зворотні рейси, а затримки для пасажирів - дещо скоротилися", - йдеться в повідомленні.  

Поїзд №79/80 Дніпро-Львів відправленням із Дніпра 17 травня, прослідує до Києва. 

Пасажирів, які прямують до Львова, у Києві буде пересаджено на додатковий поїзд №291 Київ-Львів.

Орієнтовне відправлення додаткового поїзда з Києва - після прибуття поїзда №79, близько 13:30. 

Зворотний рейс №80 Львів-Дніпро відправленням 18 травня стартуватиме з Києва. Для пасажирів зі Львова до Києва буде призначено підмінний поїзд №292 Львів-Київ. Посадка у Львові за графіком поїзда №80, орієнтовно о 15:10. Після прибуття до Києва пасажири здійснять пересадку в основний склад поїзда.

Поїзд №86/85 Запоріжжя-Львів очікується у Львові близько 21:00, внаслідок чого поїзд №103/104 Львів-Лозова вирушить пізніше графіка, близько 23:00.

Поїзд №285/286 Дніпро-Львів очікується у Львові близько 18:00, відповідно зворотний рейс №286/285 Львів-Дніпро вирушить із запізненням близько 3 годин.

Поїзд №83/84 Дніпро-Ужгород відправленням із Дніпра 17 травня, прослідує до Львова. 

Пасажирів, які прямують до Ужгорода, у Львові буде пересаджено на окремий склад поїзда. Орієнтовне відправлення зі Львова до Ужгорода - близько 18:00. 

Для пасажирів з Ужгорода у зворотному напрямку буде організовано відправлення окремим складом до Львова за розкладом поїзда №83/84, орієнтовно о 16:45. У Львові на пасажирів чекатиме основний склад поїзда.

Для пасажирів поїздів із найбільшими затримками наші друзі з World Central Kitchen вже готують перекуси в дорозі. 

Інформує cfts.org.ua

Колишній глава Офісу президента України Андрій Єрмак після рішення ВАКС опинився не у звичайній камері, а у VIP-блоці СІЗО з поліпшеними умовами утримання. Як повідомив його адвокат Ігор Фомін, платну камеру для Єрмака він оплатив особисто, тоді як збір 140 мільйонів гривень застави все ще триває.

За словами захисника, зараз достеменно невідомо, де саме перебуває Єрмак — "у камері чи в кабінеті". При цьому адвокат підтвердив, що ексголові ОП забезпечили умови підвищеного комфорту.

Наразі в пенітенціарних установах країни є 89 камер з поліпшеними умовами утримання, розраховані на 225 осіб. За останні чотири роки було відкрито 22 платні камери на 70 місць. І кількість платних камер збільшується. Наприклад, на початку цього року з'явилася камера на два місця в Полтавській установі виконання покарань №23, раніше про це розповідав заступник міністра юстиції Євген Пікалов. Тобто їх відкривають не тільки в СІЗО, а й при колоніях. А все тому, що не вистачає місця в СІЗО для "всіх охочих сидіти з комфортом". За словами чиновника, час очікування платної камери залежить від регіону: десь можна добу почекати, десь потрібно місяць і більше.

Ексочільнику ОП, імовірно, невимовно пощастило — імовірно, для нього знайшлася така камера, а в СІЗО №13 їх лише 27 і розраховані вони на 61 ув'язненого.

Хоча нардеп Олександр Дубінський, який перебуває зараз у СІЗО, напередодні ухвалення судом рішення про арешт Єрмака заявляв, що його збираються перевести з ізолятора в Менську колонію.

"Я так розумію, завтра в мою камеру просто має заїхати Єрмак. Тому такий поспіх", — написав Дубінський у своєму Telegram-каналі.

Звільнив нардеп камеру для Єрмака чи знайшлася інша, історія замовчує. Але те, що останніми роками спостерігається дефіцит платних камер у столичному ізоляторі, підтверджує Фокусу голова організації "Захист ув'язнених України" Олег Цвілий.

"Єрмаку пощастило, на відміну від детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, який розслідував справу Міндіча, який пробув у Київському СІЗО з 22 липня по 3 грудня 2025 року. Йому відмовили в платній камері, пославшись на чергу, і ви бачили, в яких умовах він перебував. Відмовляють багатьом, особливо кримінальним авторитетам. Але при цьому при колоніях створюються такі спеціальні ділянки для підслідних, щоб там тримати неугодних. Туди відправляють під приводом, що в СІЗО немає місць", — повідомив Цвілий.

Лук'янівка для обраних: як змінювалися VIP-умови в СІЗО

Єрмак не перший і не останній із VIP-персон, хто переступив поріг слідчого ізолятора. Стіни Київського ізолятора приймали у своїх стінах багатьох відомих особистостей. "Найурожайнішим" виявився 2011 рік, коли в СІЗО не один місяць просиділи екс-глава МВС Юрій Луценко, колишній голова Держмитслужби Анатолій Макаренко, заступник голови НАК "Нафтогаз України" Ігор Діденко, суддя Львівського апеляційного адмінсуду Ігор Зварич, колишній в.о. міністра оборони Валерій Іващенко, керівник групи компаній "Еліта-Центр" Олександр Волконський-Шахов, не кажучи вже про експрем'єрку Юлію Тимошенко.

Але їм найменше пощастило: на той час ще не існувало окремих платних апартаментів — камер з усіма зручностями, з новим ремонтом, меблями, облаштованим санвузлом і душем, а також обладнаною обідньою зоною, як зараз. Хоча й вони не тіснилися в камерах по 25-50 в'язнів. Екссуддя Зварич сидів разом із колишніми співробітниками правоохоронних органів у камері на 4 особи. Тимошенко — одна в камері, як і Луценко. Неофіційно таке розміщення теж коштувало грошей, але сплачувалося повз касу Мін'юсту. Зараз же все відкрито і прозоро — плати і сиди. Але й до цієї форми прийшли не відразу.

За спогадами Цвілого, якому самому довелося не один місяць провести в Лук'янівському СІЗО, самі підслідні часто брали ініціативу з ремонтом у свої руки. Особливо бізнесмени при грошах, потрапивши в камери з цвіллю, з "унітазом", вмонтованим у підлогу, з погано працюючими кранами вмивальника та іншими жахливими реаліями ізолятора, наводили лад і обставляли камеру власним коштом. І в деяких випадках доходило до того, що такого заповзятливого й активного підслідного спеціально після зробленого ним євроремонту переводили в іншу камеру, яка вимагала ремонту. І виходило, що за мінімуму витрат — максимум вигоди для адміністрації, адже на камери з пристойними умовами утримання завжди був підвищений попит.

"Само собою, що для того, щоб оселитися в камері з ремонтом, люди платили гроші безпосередньо керівництву СІЗО. Коли 2019 року в Мін'юст призначили Дениса Малюську, він цей тіньовий ринок послуг прикрив", — зазначає експерт.

Тоді-то і з'явилися розцінки — за добу, за тиждень, за два, за місяць, — і гроші перераховували до спецфонду, щоб на них ремонтувати інші камери, зокрема некомерційні. Але, як вважає правозахисник, платні камери — це дискримінація, тому що вони робляться для багатих. Бідні ж туди не потраплять. Ось і виходить, що одні можуть купити собі кращі умови — з душовою, холодильником, телевізором, мікрохвильовками, новими меблями тощо, — а інші мають тулитися в тісних, невідремонтованих камерах.

Камера бізнес-класу: скільки коштує комфорт за ґратами

І справді, нинішні розцінки на VIP-апартаменти в столичному СІЗО не кожному по кишені: за добу потрібно заплатити 2970 грн, за тиждень — 10 396 грн, а за місяць — уже 15 540 грн. До 2022 року доба обходилася у 2 тис. грн, тиждень коштував 8 тис. грн, а місяць — 12 тис. грн. По суті, якщо брати в місяцях, то це приблизно оренда квартири в столиці, щоправда, із сусідами.

Але одна справа, коли хтось живе в СІЗО тиждень-місяць, інша справа — роками. Не дивно, що навіть на охочих платити не вистачає місць, про що скаржаться чиновники.

Приміром, колишній голова Державної фіскальної служби Роман Насіров досі поповнює касу, оскільки перебуває в СІЗО з 31 жовтня 2022 року і навіть відбуває покарання в СІЗО за участь у "газовій схемі" екснардепа Олександра Онищенка. Щоправда, суд нещодавно дозволив йому вийти на волю під заставу в 27,5 млн грн і з носінням браслета. Прокуратура заперечувала. Трохи більше 8 місяців пробув у СІЗО колишній нардеп Максим Микитась. Нардеп Нестор Шуфрич провів під вартою майже три роки — з 15 вересня 2023 року до 16 квітня 2026 року, звісно, у платній камері. Донині в СІЗО сидить ексглава Одеського ТЦК і СП Євген Борисов, якого затримали влітку 2023 року.

Як не крути, продавати ліжко-місця в камерах СІЗО — справа прибуткова. За 2024 рік 83 платні камери на 201 ліжко-місце принесли до спецфонду 16 374 тис. грн. Тільки Київське СІЗО заробило майже 7,8 млн грн, а, наприклад, Львівське — лише мільйон. Даних за 2025 рік поки немає.

Нагадаємо, що 14 травня Вищий антикорупційний суд України відправив ексглаву Офісу президента Андрія Єрмака під варту на 60 діб. Альтернатива утриманню під вартою — застава в розмірі 140 мільйонів гривень.

А напередодні, після суду в Єрмака на вулиці кинули яйцем. Згодом з'ясувалося, що це зробив ветеран, який був у російському полоні.

Інформує focus.ua

Трамп розповів, що обговорив із Сі війну в Україні. Втім, деталі не повідомив.