У районі Олешок режим припинення вогню може запрацювати вранці 27 жовтня. Однак, за даними ISW, територія дії перемир’я та умови евакуації досі незрозумілі.

 

Володимир Зеленський. Джерело: Офіс президента України

14 жовтня українським військовим довелося скасувати частину бойових місій через обмеження роботи Starlink. Безпілотники, які використовують супутниковий канал, втрачали зв’язок під час польоту. 

Цей епізод показав, наскільки швидко залежність від зовнішнього сервісу може вплинути на застосування вже готової до роботи техніки.

Уранці 14 жовтня з’явилися повідомлення про обмеження, запроваджені вночі: з'єднання зникало на швидкості понад 160 км/год. Йшлося про військовий пакет Starshield. Згодом джерела Радіо Свобода в Міноборони уточнили: на різних платформах і в різних підрозділах зв’язок зникав на швидкостях від приблизно 70 до 160 км/год. Сили оборони не отримали попередження про такі зміни.

За повідомленням АрміяInform, військові одного з корпусів фіксували переривання на 10−20 секунд уже за 110−120 км/год. В одному з підрозділів на Гуляйпільському напрямку частину місій скасували. Окремо військові наголосили на проблемах із запуском швидкісних middle-strike бортів.

Через обмеження Starlink частина запланованих бойових вильотів не відбулася — військові підтвердили скасування місій. Того ж дня кількість уражень російської автотехніки знизилася більш ніж удвічі: за даними SBS Statistics (сервіс, який агрегує дані з табло Сил безпілотних систем), 14 жовтня зафіксовано 37 уражень легкої, важкої та спеціальної автотехніки проти 80−94 у кожну з попередніх трьох діб.

Увечері 14 жовтня з’явилися повідомлення про покращення зв’язку до 160 км/год зі збереженням швидкісного обмеження. Опівдні 15 жовтня джерела Радіо Свобода в Міноборони повідомили, що робота Starshield у русі відновилася. За їхніми словами, це підтверджують звіти підрозділів.

Власник SpaceX пояснив, що Starshield перебуває під контролем уряду США, а обмеження його використання визначають американські військові та президент. Водночас, за повідомленням Axios, Білий дім заперечив причетність до перебоїв, але Україна і зараз фіксує продовження обмежень на роботу супутникового зв’язку Starlink для Сил оборони.

В цій ситуації, ключовий висновок для України — критичні бойові можливості надто ризиковано будувати на одному каналі, умови доступу до якого визначаються за межами країни. Географічна політика оператора, правила використання військового сервісу та політичні рішення партнерів стають частиною ризику кожної залежної від нього платформи. Для залежних від супутникового каналу middle-strike платформ повторення таких обмежень означатиме перерви в ударах по логістиці, складах та інших військових об'єктах у тилу противника.

Окремо військові повідомляли про наслідки для дронів-перехоплювачів. Графік SBS Statistics показує добову кількість зафіксованих Силами безпілотних систем уражень російських БПЛА літакового типу. 14 жовтня цей показник знизився більш ніж удвічі: зі 304 напередодні до 142. Це ілюструє падіння результативності в день повідомлень про обмеження Starlink.

Один канал зв’язку в такій моделі стає спільним джерелом ризику для різних напрямів оборони.

Це також питання до економіки масштабування. Нарощуючи випуск безпілотників, ми маємо оцінювати, яку частину їхніх можливостей може одночасно обмежити зміна умов зв’язку. Витрати на розробку, виробництво й підготовку екіпажів повинні підкріплюватися можливістю застосувати ці апарати за призначенням.

Ми вже писали про цю залежність раніше: «Чи є реальна альтернатива Starlink для middle strike?». Тоді йшлося про потребу в незалежному каналі, працездатність якого не визначається географічною політикою стороннього супутникового оператора. Події жовтня додали до цієї дискусії підтверджені випадки скасування бойових місій.

Тепер диверсифікацію зв’язку варто закладати в розвиток безпілотних платформ. Для виробників це означає завчасно розглядати альтернативні канали й перевіряти їхню придатність до конкретних завдань. Для держави — підтримувати випробування, інтеграцію та виробництво українських систем, які зменшують залежність від одного зовнішнього SATCOM оператора.

Одним із таких рішень, наприклад, є цифрова система Nakande, яка може забезпечити зв’язок для частини middle-strike місій без використання супутникового каналу. Це дає змогу диверсифікувати засоби зв’язку для відповідних завдань і зменшити залежність від Starlink.

Для кожної платформи потрібне рішення, що відповідає її завданням, дальності та умовам роботи. Підтримка українських розробок у такому разі стає інвестицією у стійкість бойових можливостей.

Важливо зменшити масштаб наслідків, якщо умови використання Starlink змінюватимуться. Україна вже має технологічну основу для цього. Її потрібно інтегрувати в платформи й масштабувати, щоб здатність виконати місію менше залежала від зовнішніх політичних рішень.

Інформує biz.nv.ua

Погроми у Франції: збитки бізнесу можуть перевищити 1 млрд євро

Погроми у Франції: які магазини розграбували

Масові заворушення у Франції завдали масштабних збитків торгівлі. Мародери розграбували магазини Louis Vuitton, Hermès, Kenzo та інших відомих брендів. Постраждали щонайменше 3000 підприємств, а страхові втрати, за попередніми оцінками, можуть перевищити мільярд євро.

Про наслідки погромів повідомляє Financial Times. Видання дослідило масштаби руйнувань після протестів, які охопили французькі міста 17–18 жовтня.

Найбільших руйнувань зазнали торговельні райони Парижа та інших великих міст. Групи мародерів розбивали вітрини, проникали до магазинів і виносили товари.

Серед постраждалих — бутики Louis Vuitton, Hermès, Kenzo та інших люксових брендів. У Марселі пограбували магазин Louis Vuitton, а в Парижі пошкодили низку торговельних точок на престижних бульварах.

Проте погромники нападали не лише на дорогі бутіки. Під удар потрапили супермаркети, невеликі магазини, ресторани та інші підприємства.

Торговельна мережа Carrefour повідомила про пошкодження приблизно 50 своїх магазинів. Із них 20 зазнали пограбувань.

Частина підприємців була змушена тимчасово припинити роботу навіть там, де вдалося уникнути безпосередніх руйнувань.

Збитки від протестів у Франції можуть перевищити мільярд євро

За попередніми оцінками, страховики можуть отримати вимоги про компенсацію на суму від 1 до 1,2 млрд євро.

Водночас остаточну вартість руйнувань ще не підрахували. Французьке об'єднання страховиків France Assureurs поки не оприлюднило власної оцінки збитків.

Кількість постраждалих підприємств стрімко зростала. Спочатку представники торгівлі повідомляли про 1500 об'єктів, однак уже 19 жовтня уряд збільшив оцінку до 3000.

Фінансові наслідки включають не лише вартість украдених товарів та ремонт приміщень. Підприємці також втрачають доходи через вимушене закриття магазинів.

При цьому страхові договори не завжди покривають втрачений прибуток. Для такого відшкодування часто потрібна окрема умова в полісі.

Для порівняння, після заворушень у Франції 2023 року страхові компанії отримали вимоги на 793 млн євро. Тоді було зареєстровано близько 17 тисяч страхових випадків.

Влада Франції намагається зупинити продаж краденого

Французький уряд розпочав переговори з онлайн-платформами, через які мародери можуть продавати товари, викрадені під час заворушень.

Влада домагається виявлення та блокування відповідних оголошень, щоб ускладнити перепродаж краденого одягу, аксесуарів та інших речей.

Паралельно уряд пообіцяв допомогу постраждалим підприємствам. Зокрема, роботодавцям дозволять використовувати механізм часткової зайнятості, щоб зберегти персонал під час вимушеного простою.

Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс опинився під політичним тиском через масштаби безладів. Президент Емманюель Макрон відхилив його пропозицію піти у відставку.

Протести у Франції: чому почалися заворушення

Масові виступи 17 жовтня розпочалися через невдоволення високими цінами, скороченням державних видатків та проблемами у сфері освіти.

До протестів долучилися студенти, профспілки, працівники різних галузей і представники руху «жовтих жилетів».

Більшість демонстрацій мали мирний характер, однак окремі групи перейшли до нападів на правоохоронців, підпалів та пограбувань.

Як раніше повідомляв ThePublic, заворушення охопили десятки французьких міст. Погромники атакували адміністративні будівлі, зокрема мерії, а поліція провела масові затримання.

Станом на 20 жовтня кількість затриманих перевищила 2400 осіб. Уряд не виключає запровадження надзвичайного стану, якщо масштабне насильство відновиться.

Інформує thepublic.info

Вищий антикорупційний суд ухвалив нове рішення у справі «Мідас» щодо Германа Галущенка.

Україна зможе закуповувати зброю, боєприпаси та військове обладнання через централізоване закупівельне агентство НАТО, що потенційно дасть змогу прискорити постачання і знизити витрати.

 

Ілон Маск запропонував Дональду Трампу обмежити швидкість системи Starlink в Україні. Президент США схвалив цю ініціативу, що суттєво послабило захист українських дронів від повітряних атак.

Масові протести проти дорожнечі життя у Франції та Італії 17 жовтня переросли у сутички з поліцією, підпали та розгроми магазинів. У Франції затримали близько 1200 осіб, а історична ратуша міста Лімож виявилася майже знищеною пожежею. В Італії заворушення охопили центри Мілана, Болоньї та Турина. У Мілані протестувальники зводили палаючі барикади біля знаменитого собору Дуомо, а в Болоньї постраждали десятки співробітників правоохоронних органів.

Протести у двох країнах проходили в один день і були викликані схожими соціальними проблемами: зростанням вартості життя, невдоволенням зарплатами, витратами на пальне та станом державних послуг.

Однак йдеться про окремі національні акції. Доказів того, що заворушення у Франції та Італії координувалися з єдиного центру, немає.

У Франції затримали 1200 осіб: сотні поліцейських і протестувальників опинилися у сутичках

У суботу, 17 жовтня, по всій Франції відбулися масові демонстрації проти зростання вартості життя, соціальної несправедливості та погіршення якості державних послуг.

За даними Міністерства внутрішніх справ, в акціях взяли участь близько 550 тисяч осіб. Організатори оцінили кількість учасників значно вище — приблизно у 800 тисяч.

Протестний рух спочатку набрав силу завдяки виступам школярів і студентів, невдоволених браком викладачів, станом навчальних закладів та умовами навчання.

Згодом до акцій приєдналися профспілки, працівники різних галузей та прихильники руху «жовтих жилетів», який набув широкого розголосу під час протестів 2018 року.

Основні вимоги стосувалися підвищення купівельної спроможності населення, покращення фінансування освіти та охорони здоров'я, а також зростання зарплат і пенсій.

Більшість демонстрацій проходила мирно. Однак у Парижі, Марселі, Ліоні, Бордо та інших містах окремі групи учасників вступили у сутички з поліцією.

Під час заворушень підпалювали автомобілі, трощили вітрини магазинів, зводили барикади та атакували адміністративні будівлі.

Спочатку влада повідомляла про кілька сотень затриманих. Однак до ночі кількість значно збільшилася.

Прем'єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив, що поліція затримала близько 1200 осіб. За його даними, внаслідок сутичок постраждали 150 поліцейських і жандармів.

Це попередні відомості, які можуть уточнюватися в міру розслідування подій.

Історична ратуша Ліможа майже знищена пожежею

Одним із найтяжчих наслідків протестів стала пожежа в історичній ратуші міста Лімож на південному заході Франції.

Будівля була збудована у XIX столітті та урочисто відкрита 14 липня 1883 року. Її архітектура натхненна паризькою міською ратушею.

За інформацією влади департаменту Верхня В'єнна, ввечері 17 жовтня група людей у масках розбила вікна будівлі, проникла всередину та влаштувала підпал.

Полум'я швидко поширилося на верхні поверхи та покрівлю.

Незважаючи на зусилля пожежників, вогонь знищив значну частину історичної споруди. Обвалилася башта з годинником, а потім рухнули ділянки даху.

Префект департаменту Моріс Барат повідомив, що покрівля провалилася на нижні поверхи майже у всій будівлі, за винятком західного крила. За його словами, дві третини фасаду також виявилися зруйнованими.

Мер Ліможа Гійом Герен назвав подію тяжкою втратою для архітектурної спадщини міста.

Під час нападу всередині будівлі перебували муніципальні службовці, представники місцевої влади та співробітники поліції. За інформацією префектури, ніхто з них не постраждав.

Вранці 18 жовтня пожежу вдалося локалізувати. Рятувальники продовжували гасити решту осередків загоряння.

Поки невідомо, яка частина будівлі підлягає відновленню та у скільки обійдеться реконструкція.

У Парижі розгромили магазини, у Ліоні підпалили туристичний офіс

У Парижі в демонстраціях, за оцінкою французької влади, взяли участь близько 110 тисяч осіб.

Найсерйозніші сутички відбувалися в районі площі Республіки та на прилеглих вулицях.

Групи людей у масках розбивали вітрини, підпалювали сміттєві контейнери та автомобілі, а також намагалися проникнути до магазинів.

Для розгону учасників заворушень поліція застосовувала сльозогінний газ і водомети.

У Ліоні під час сутичок загорілася будівля туристичного офісу. У Бордо були розграбовані магазини на одній із центральних торговельних вулиць, а пожежа, що виникла, перекинулася на сусідні приміщення.

Повідомлялося також про напади на муніципальні установи в Марселі та спроби проникнення до адміністративних будівель в інших містах.

Президент Франції Емманюель Макрон засудив насильство та заявив, що винні у підпалах, розграбуваннях і нападах на державні установи мають понести відповідальність.

Мери Парижа, Марселя та Ліона вимагали зустрічі з прем'єр-міністром для обговорення наслідків заворушень і заходів щодо захисту міст.

При цьому представники освітніх організацій і профспілок підкреслювали, що дії учасників погромів не повинні затуляти початкові соціальні вимоги мирних демонстрантів.

Заворушення в Італії: у Мілані протестувальники зайняли площу Дуомо

Того ж дня масові виступи проти високої вартості життя проходили в кількох містах Італії.

Найсерйозніші сутички сталися в Мілані, де рух Italia in Piazza організував демонстрацію проти зростання цін, дорогого пального, недостатніх зарплат і скорочення доступності державних послуг.

За інформацією Rai News, у ході взяли участь понад п'ять тисяч осіб.

Серед демонстрантів було багато молоді, школярів і студентів. Деякі учасники також виступали проти збільшення військових витрат, вимагаючи спрямовувати більше коштів на підтримку сімей.

Спочатку акція проходила відносно спокійно, однак згодом окремі групи учасників почали закидати поліцейських камінням, пляшками та піротехнічними пристроями.

Сутички поширилися на центральні вулиці Мілана.

Особливо напружена ситуація склалася на площі Дуомо перед знаменитим готичним собором.

Учасники заворушень зводили барикади з металевих огорож і вуличних меблів, а потім підпалювали їх.

За повідомленнями італійських ЗМІ, поліцейські підрозділи були змушені відступати під градом предметів, які кидали учасники сутичок.

Пізніше на площу прибули додаткові сили поліції.

Магазини зачинилися, туристи покидали центр Мілана

Заворушення зачепили знамениту галерею Віктора Еммануїла II — історичну торговельну галерею поруч із Міланським собором.

Групи людей у масках намагалися проникати до магазинів, пошкоджували вітрини та влаштовували сутички з правоохоронцями.

Співробітники торговельних точок зачиняли входи, а туристи намагалися покинути центральну частину міста.

Під час сутичок тимчасово закрили станцію метро Duomo.

За інформацією ANSA, близько 50 учасників заворушень були доставлені до поліцейського управління. Майже половина з них виявилися неповнолітніми.

Дані про затримання попередні: доставлення до поліції не означає, що всім цим людям офіційно пред'явлено звинувачення.

Повідомлялося також про постраждалих серед співробітників поліції та демонстрантів.

Італійська прем'єр-міністерка Джорджа Мелоні засудила насильство. Вона підкреслила, що проведення мирних демонстрацій є законним правом громадян, але напади на поліцейських і руйнування міської інфраструктури є неприпустимими.

Мер Мілана Джузеппе Сала також засудив заворушення, водночас визнавши значущість соціальних проблем, через які люди вийшли на вулиці.

У Болоньї постраждали 36 силовиків, сутички відбулися і в Турині

Серйозні події були зафіксовані і в Болоньї.

Там сутички розгорнулися біля центрального залізничного вокзалу, на площі Медальє-д'Оро.

Групи молодих людей кидали в поліцейських каміння, пляшки, металеві огорожі та інші предмети.

Для розгону учасників заворушень правоохоронці застосовували водомети та сльозогінний газ.

За даними ANSA з посиланням на поліцію, внаслідок сутичок постраждали або отримали забої 36 співробітників правоохоронних органів.

Четверо неповнолітніх затримали за підозрою в опорі представникам влади за обтяжуючих обставин. Ще сім осіб отримали повідомлення про можливі правопорушення.

У Турині під час акції проти дорожнечі також відбулися сутички з поліцією.

Група молодих людей проникла до книжкового магазину Feltrinelli біля вокзалу Порта-Нуова та розкидала книги. За інформацією Rai News, поліція зупинила 12 осіб, у тому числі десятьох неповнолітніх.

Таким чином, італійські заворушення не обмежилися одним Міланом, хоча саме там відбулися наймасштабніші сутички.

Чому протести у Франції та Італії відбулися одночасно

Головна схожість між виступами у двох країнах полягає у соціальних вимогах.

І французькі, і італійські демонстранти виступали проти високої вартості життя, дорогого пального, недостатніх доходів і проблем в освіті та охороні здоров'я.

Помітну роль у протестах відігравали молоді люди, невдоволені умовами навчання та перспективами самостійного життя.

Однак організація рухів різнилася.

У Франції масштабна мобілізація виросла з виступів школярів і студентів, до яких приєдналися профспілки та інші громадські групи.

В Італії акції проводилися під гаслами руху Italia in Piazza, який об'єднав різні категорії громадян, незадоволених зростанням щоденних витрат.

Підтверджень того, що протести в цих країнах проводилися під єдиним керівництвом, немає.

Тому події правильніше розглядати як окремі національні виступи, що відбувалися на тлі схожих економічних і соціальних проблем.

При цьому важливо не ототожнювати всіх учасників демонстрацій з людьми, які брали участь у підпалах і нападах на поліцію.

У Франції сотні тисяч громадян вийшли на вулиці з мирними вимогами. В Італії багато учасників також не брали участі у сутичках.

Основної шкоди було завдано під час насильницьких епізодів, коли окремі групи переходили від демонстрацій до нападів на правоохоронців, розграбування магазинів і підпалів.

Що буде після масових заворушень

У Франції влада продовжує оцінювати наслідки руйнувань, розслідувати напади на державні установи та встановлювати особи учасників підпалів і розграбувань.

Особлива увага приділяється Ліможу, де пожежа завдала тяжкої шкоди одній із головних історичних будівель міста.

Уряд також зіткнувся з питаннями щодо готовності поліції до настільки масштабних акцій і здатності запобігати насильству у великих містах.

В Італії триває встановлення обставин сутичок у Мілані, Болоньї та Турині. Поліція вивчає дії затриманих, а місцева влада оцінює пошкодження міської інфраструктури та торговельних об'єктів.

Поки невідомо, чи призведуть події 17 жовтня до нових загальнонаціональних демонстрацій або конкретних рішень урядів щодо соціальних вимог учасників.

Однак наслідки вже виявилися значними: у Франції близько 1200 затриманих, 150 постраждалих співробітників правоохоронних органів і серйозно зруйнована історична ратуша. В Італії — сутички одразу в кількох великих містах, десятки затриманих і пошкоджені магазини.

Події показали, наскільки швидко протести проти вартості життя можуть перерости у масштабні заворушення, якщо до мирних учасників приєднуються групи, що вдаються до насильства.

При цьому головні соціальні питання, з якими люди вийшли на вулиці, залишаються відкритими: доступність освіти та медичної допомоги, купівельна спроможність зарплат і здатність сімей справлятися з щоденними витратами.

Інформує kurs.com.ua

Фото ілюстративне. Джерело: "Мілітарний"

Фото: Президент США Дональд Трамп підписує закон про санкції проти Росії — «Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану» — в Овальному кабінеті Білого дому, п'ятниця, 18 вересня 2026 року. Фото: Joyce N. Boghosian / The White House, 18 вересня 2026 року. Джерело: Wikimedia Commons. Ліцензія: Public Domain (U.S. Government Work).

18 вересня Дональд Трамп підписав закон про нові санкції проти Росії, що передбачає мита до 500% та додаткові обмеження для покупців російських енергоресурсів. Але до першого встановленого терміну їх застосування, 18 жовтня, ключові заходи так і не почали діяти. Причина виявилася в новому указі самого президента: він скористався передбаченим законом винятком і призупинив обмеження без фіксованої дати їх відновлення.

Незвичайна деталь виявляється безпосередньо в указі Білого дому від 16 жовтня. В одному розділі документа Трамп встановлює нові мита, а в іншому — звільняє від їх застосування. Саме цей юридичний механізм фактично залишив значну частину санкційного пакета на папері.

Мита у 500% та 100%: які обмеження призупинені

Закон імені покійного сенатора Ліндсі Грема задумувався як інструмент посилення економічного тиску на Росію та держави, які продовжують купувати її нафту і газ.

Другий розділ президентського указу передбачає підвищення мит на товари російського походження, що ввозяться до США, на 500% від їх митної вартості.

Окремий захід стосується п'яти найбільших імпортерів російської нафти та природного газу. Для товарів з цих країн передбачено додаткове мито у розмірі 100%, якщо держава свідомо здійснює нові закупівлі російських енергоресурсів починаючи з 18 жовтня.

Ще одне 100-відсоткове мито призначене для товарів з п'яти країн, які найбільш активно сприяють обходу нафтових санкцій проти Росії.

Таким чином, обмеження могли зачепити не лише російський експорт, а й торгівлю США з великими економічними партнерами, включаючи Індію та Китай.

Проте четвертий розділ того ж указу призупиняє застосування перерахованих мит. Аналогічне звільнення поширюється на низку нових санкційних положень закону, що стосуються російських фізичних та юридичних осіб, фінансових операцій та інших напрямів економічного тиску.

Про можливість такого рішення попереджали заздалегідь

Найпримітніше полягає в тому, що президенту не знадобилося скасовувати ухвалений Конгресом закон або домагатися нового голосування.

Стаття 115 закону Грема спочатку дозволяла главі держави відмовитися від застосування передбачених обмежень, якщо він вважатиме це відповідним національним інтересам США. Для цього необхідно направити Конгресу письмове підтвердження та обґрунтування рішення.

Саме цим правом Трамп скористався 16 жовтня. В указі йдеться, що відповідні документи передані законодавцям, однак розгорнуті причини звільнення від санкцій у публічному тексті не розкриваються.

Цікаво, що подібний розвиток подій передбачали ще до підписання закону. Як писав Kurs.com.ua у вересні, конгресмен Грегорі Мікс попереджав: закон надає президенту не лише широкі санкційні повноваження, а й можливість самостійно робити винятки.

Тепер передбачений механізм винятків став підставою для призупинення значної частини нового санкційного пакета.

Рубіо говорить про 60 днів, але в указі такого терміну немає

Держсекретар США Марко Рубіо 17 жовтня повідомив, що адміністрація має намір використати до 60 днів для оцінки наслідків санкцій та мит для американської і світової економіки.

За його словами, додаткові обмеження необхідно розглядати з урахуванням уже діючих торгових бар'єрів, високих цін на енергоносії та ситуації на міжнародних ринках.

Рубіо окремо згадав Індію — важливого партнера США, який продовжує закуповувати значні обсяги російської нафти, незважаючи на диверсифікацію поставок.

Проте тут є принципова різниця між політичною заявою та юридичним документом.

Президентський указ не встановлює обов'язкового 60-денного терміну закінчення звільнення від санкцій. Згідно з його четвертим розділом, винятки зберігаються доти, доки президент або держсекретар після передбачених консультацій не вирішать, що необхідні подальші дії.

Отже, через 60 днів санкції не відновляться автоматично. Для зміни чинного режиму знадобиться нове рішення американської адміністрації.

Що це означає для Росії та України

Призупинення не рівнозначне скасуванню всіх американських санкцій проти Росії. У документі Білого дому окремо наголошується, що раніше введені на підставі інших президентських указів обмеження продовжують діяти.

Тим не менш, додаткові заходи, на які розраховували прихильники закону Грема, поки не застосовуються. Це стосується як нових обмежень проти російських структур, так і потенційних торгових наслідків для найбільших покупців російських енергоресурсів.

Рішення викликало критику представників обох партій в американському Конгресі. Республіканці Рік Скотт і Том Тілліс, а також демократи Елізабет Воррен і Річард Блюменталь виступили проти послаблення передбаченого законом тиску на Москву.

Президент України Володимир Зеленський також розкритикував призупинення санкцій, попередивши, що відмова від додаткового економічного тиску може стимулювати Росію до продовження війни.

При цьому негайного перегляду рішення Конгресом не очікується: обидві палати перебувають на перерві до завершення проміжних виборів 3 листопада.

У результаті закон, ухвалений за широкої двопартійної підтримки, формально залишається в силі, але застосування його ключових інструментів відкладено на невизначений термін. Головне питання тепер полягає не в тому, які санкції передбачив Конгрес, а в тому, чи вирішить Білий дім коли-небудь ними скористатися.

Інформує kurs.com.ua

Європейська рада висловила «жаль» через послаблення санкцій США проти російської нафти

Зліва направо: голова Євроради Антоніу Кошта, президент України Володимир Зеленський і голова Європейської комісії Урсула фон деп Ляєн, Брюссель, 16 жовтня 2026 року

Європейська рада мала «обмін думками» з президентом України Володимиром Зеленським під час саміту 16 жовтня, йдеться в підсумках саміту.

Єврорада підтвердила свою «повну та рішучу» підтримку України і засудила посилення російських атак на українську цивільну інфраструктуру.

«Щоб допомогти Україні підготуватися до зими, Європейська рада закликає до подальшої активізації зусиль і координації з метою термінового зміцнення спроможностей України у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, а також підвищення стійкості її критичної інфраструктури та енергосистеми – зокрема через Фонд підтримки енергетики України – і задоволення інших нагальних потреб», – йдеться в тексті.

Зокрема, Рада вказує на важливість поглиблення регіонального енергетичного співробітництва та транскордонних електроенергетичних з’єднань.

«Спіраль взаємних звинувачень». Із чим пов’язаний новий конфлікт між Зеленським та Трампом

Колегіальний орган Євросоюзу також висловлює бажання брати участь у потенційному врегулюванні війни та намір захищати власні інтереси. Також Рада висловлює відданість вирішенню нагальних фінансових потреб України спільно з іншими міжнародними партнерами. Вона очікує на оновлені оцінки від Європейської комісії та МВФ та закликає партнерів оперативно «наростити підтримку, щоб допомогти задовольнити нагальні фінансові та військові потреби України».

Європейська рада привітала ухвалення 21-го пакета санкцій проти Росії та закликає до швидкого впровадження обмежень проти колишніх комбатантів РФ, а також до вжиття подальших спільних кроків для скорочення енергетичних доходів Росії й усунення шляхів обходу санкцій.

Текст також згадує нещодавне послаблення Вашингтоном санкцій проти російських нафтопродуктів:

«Європейська рада висловлює жаль з приводу рішення Сполучених Штатів тимчасово скасувати санкції щодо російського дизельного пального. Вона наголошує на необхідності запобігти експорту через територію ЄС зерна, викраденого Росією з тимчасово окупованих українських територій».

Рада закликає всі країни «негайно припинити» будь-яку допомогу Росії в її війні проти України, зокрема, шляхом постачання товарів і компонентів подвійного призначення. Зокрема, Єврорада засудила залучення військових КНДР до війни проти України, а також військову підтримку, яку Росії надають Іран, Білорусь, Північна Корея.

Дональд Трамп 10 жовтня заявив, що хотів би бачити нову людину на посаді президента України. На його думку, Володимир Зеленський докладає недостатніх зусиль для завершення війни з Росією.

Ця заява Трампа пролунала після його розмови з російським президентом Володимиром Путіном, після якої він оголосив про домовленість між США й Росією про поставки мільйонів тонн російського дизелю на американський і світові ринки.

15 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю Financial Times, що Україна відновить удари по російських нафтопереробних заводах.

За словами українського президента, Київ на три дні призупинив удари по російських енергетичних об’єктах, щоб піти назустріч Сполученим Штатам. Однак Росія продовжила обстріли української енергетичної інфраструктури.

Інформує radiosvoboda.org

Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з прем'єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном, 16 жовтня 2026 року (Фото: x.com/ZelenskyyUa)

Україна очікує на постачання від Швеції винищувачів Gripen найближчим часом.

Про це 16 жовтня заявив президент України Володимир Зеленський за підсумками зустрічі з прем'єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном.

«Обговорили детально наші потреби для захисту від постійних атак, передусім посилення ППО. Дякую Швеції за наші домовленості щодо винищувачів Gripen. Очікуємо на їхні постачання найближчим часом. Вони доповнять наші F-16, зокрема, у збитті реактивних шахедів», — сказав голова української держави.

Крім того, як сказав Зеленський, він обговорював з Крістерссоном шлях України до членства у Європейському Союзі та підтримку української енергетики для підготовки до зимового періоду.

28 травня 2026 року президент Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон у Стокгольмі офіційно домовилися про запуск оборонної угоди. Нові домовленості відкривають для України можливість закупити до 20 шведських винищувачів новітньої модифікації Gripen E/F.

Окремо в рамках двосторонньої допомоги від Швеції Україна безкоштовно отримає 16 винищувачів серії Gripen C/D. Володимир Зеленський підтвердив, що Київ розраховує отримати перші шведські борти вже протягом найближчих 10 місяців — орієнтовно на початку 2027 року.

Заступник керівника Офісу президента Павло Паліса пояснював, що поява JAS 39 Gripen докорінно змінить ситуацію в небі завдяки унікальному озброєнню. Літаки прибудуть в Україну з ракетами «повітря-повітря» великої дальності Meteor, що дасть змогу Силам оборони ефективно полювати на російську авіацію, крилаті ракети та дрони-камікадзе на рекордних відстанях.

30 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна та Швеція уклали угоду про закупівлю 16 винищувачів Gripen E. До пакета також входитимуть відповідне обладнання, технічна допомога та підтримка. Зеленський також нагадав про попередні домовленості з прем'єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном, в межах яких перші 16 літаків Gripen C/D передадуть Повітряним силам на початку 2027 року.

1 липня тодішній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що 16 винищувачів Gripen на початку наступного року надійдуть як «донація» від уряду та народу Швеції. За словами Федорова, найновітніші винищувачі у версії E почнуть надходити впродовж наступних років.

24 серпня міністр закордонних справ Андрій Сибіга за підсумками переговорів з очільницею МЗС Швеції Марією Мальмер Стенергард заявив, що шведські винищувачі Gripen «готуються захищати українське небо».

6 жовтня прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що шведські системи Patriot прикриватимуть від можливих атак хаб у Польщі, через який союзники постачають Україні озброєння. До Польщі вирушать близько 100 військовослужбовців із підрозділу ППО в Гальмстаді, сказав він.

Верховна Рада 15 жовтня 2026 року ухвалила в цілому законопроєкт №16051-1, який передбачає скасування звільнення від податку на додану вартість для міжнародних посилок вартістю до €150

Верховна Рада підтримала зміни до оподаткування міжнародних посилок

Український парламент ухвалив законопроєкт №16051-1, спрямований на зміну порядку справляння податку на додану вартість із товарів, які громадяни отримують у міжнародних поштових та експресвідправленнях.

Про результати голосування повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За ухвалення документа в цілому проголосували 252 народні депутати.

Ключова зміна полягає у скасуванні чинної пільги, яка дозволяє не сплачувати ПДВ під час ввезення товарів у міжнародних посилках у межах установленого вартісного порогу €150.

Відповідно до ухваленого рішення, товари, які раніше користувалися таким звільненням, мають підпадати під оподаткування за новими правилами.

Водночас голосування парламенту ще не означає негайного запровадження додаткових платежів для одержувачів посилок.

Як зміниться вартість покупок на іноземних маркетплейсах

Скасування звільнення від ПДВ насамперед стосуватиметься недорогих товарів, які українці замовляють на іноземних торговельних платформах і отримують поштою.

Наразі міжнародні відправлення, вартість яких не перевищує встановленого законодавством порогу, можуть ввозитися без сплати ПДВ за умови дотримання відповідних вимог.

Після набрання чинності новими правилами саме по собі перебування вартості товару в межах €150 більше не буде підставою для звільнення від цього податку.

За загальною ставкою ПДВ 20% умовна сума податку на товар вартістю €100 могла б становити €20, якщо саме €100 є визначеною за законом базою оподаткування.

Однак остаточна сума платежу залежатиме від передбаченого законодавством порядку визначення податкової бази, а також механізму справляння податку.

Тому наведений розрахунок є лише ілюстрацією, а не універсальною формулою для всіх міжнародних відправлень.

Важливо також розрізняти ПДВ та ввізне мито: ухвалена ініціатива стосується передусім податкової пільги, а не автоматичного встановлення однакового митного платежу для кожної посилки.

Чому парламент вирішив скасувати пільгу до €150

Одним із головних аргументів прихильників законодавчих змін є необхідність вирівнювання конкурентних умов між українськими продавцями та іноземними маркетплейсами.

Підприємства, які реалізують товари всередині України, за наявності відповідних податкових зобов’язань мають враховувати ПДВ у вартості продукції.

Натомість товари, що надходять із-за кордону в межах пільгового порогу, можуть отримувати цінову перевагу завдяки звільненню від цього податку під час імпорту.

На думку ініціаторів змін, такий механізм створює нерівні умови конкуренції, особливо в сегменті недорогих споживчих товарів.

Ще однією метою реформи називають збільшення бюджетних надходжень, які можуть використовуватися для фінансування державних потреб, зокрема оборони.

Водночас фактичний вплив нових правил на ціни, обсяги онлайн-замовлень та надходження до бюджету залежатиме від остаточної моделі адміністрування ПДВ і поведінки споживачів.

Для запуску реформи необхідні зміни до Митного кодексу

Ухвалення законопроєкту №16051-1 є лише частиною законодавчих змін, необхідних для запровадження нового механізму оподаткування.

Парламент також має розглянути законопроєкт №15460, який передбачає відповідні зміни до Митного кодексу України.

Саме митне законодавство регулює процедури переміщення товарів через кордон, їх декларування та митного оформлення.

Без узгодження податкових і митних норм повноцінне застосування нового порядку може бути ускладнене.

За інформацією, оприлюдненою 15 жовтня, розгляд законопроєкту №15460 очікується цього ж дня.

Отже, станом на повідомлення про ухвалення №16051-1 остаточне завершення всього пакета законодавчих змін ще не було підтверджене.

Нові правила можуть запрацювати не раніше липня 2027 року

Запровадження ПДВ для міжнародних посилок вартістю до €150 передбачає перехідний період.

За повідомленими умовами, новий порядок може почати діяти не раніше 1 липня 2027 року.

При цьому для його фактичного запуску необхідне окреме рішення Кабінету Міністрів України.

Таким чином, дата 1 липня 2027 року є найранішим можливим строком, а не безумовно встановленою датою початку стягнення ПДВ з усіх відповідних відправлень.

До набрання чинності новими положеннями продовжуватимуть застосовуватися чинні правила оподаткування міжнародних посилок.

Одержувачам товарів важливо орієнтуватися саме на дату фактичного запровадження змін, а не лише на дату парламентського голосування.

Закон пов’язаний із фінансовими зобов’язаннями України перед міжнародними партнерами

Реформа оподаткування міжнародної електронної торгівлі також є частиною ширшого процесу наближення українського законодавства до європейських правил.

У Європейському Союзі діє система оподаткування імпортних товарів, яка передбачає справляння ПДВ із недорогих відправлень та спеціальні механізми адміністрування податку в електронній торгівлі.

Україна планує поступово адаптувати власні процедури до відповідних підходів.

Крім того, ухвалення законодавчих змін пов’язане з виконанням зобов’язань у межах програм фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду.

Затримка з ухваленням необхідних рішень могла створити ризики для отримання окремих обсягів міжнародного фінансування.

Водночас виконання цього законодавчого кроку не означає автоматичного перерахування коштів, оскільки міжнародні програми передбачають і низку інших умов.

Подальша реалізація реформи залежатиме від завершення законодавчих процедур, ухвалення урядового рішення та підготовки механізму справляння податку.

Інформує borgexpert.com

Зловмисники ошукували громадян України, зокрема тих, хто перебував у Чехії та Польщі. Як повідомляє Національна поліція України, до спецоперації залучили кіберполіцейських, слідчих обласного управління та працівників Служби безпеки України.

Як діяла схема обману

За даними правоохоронців, аферисти створювали фейкові жіночі акаунти на сервісах онлайн-знайомств. Щоб зробити спілкування максимально переконливим, вони використовували спеціальне програмне забезпечення, яке змінювало їхній чоловічий голос на жіночий.

У процесі листування, коли довіру вже було встановлено, жертвам шахрайської схеми надсилали фотографії. У ці файли був вшитий прихований ратник або RAT (від англ. remote administration tool – засіб віддаленого контролю), який давав шахраям повний віддалений контроль над комп'ютерами чи системою співрозмовників.

Отримавши доступ до конфіденційних даних, підозрювані обходили двофакторну автентифікацію в онлайн-банкінгу та списували гроші з рахунків. Вкрадені кошти вони конвертували у криптовалюту для подальшої легалізації.

Затримання шахраїв на Львівщині / Нацполіція

Наразі вирішується питання про обрання затриманим молодикам запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.

Нагадаємо, на Прикарпатті впіймали підлітка, який дурив пенсіонерів. Тоді 16-річний хлопець забрав у літнього подружжя 12 тисяч доларів, представившись працівником правоохоронних органів.

Дональд Туск та Володимир Зеленський. Джерело: Telegram-канал президента України

В Києві та двох областях ввели аварійні відключення / Depositphotos

Що відомо про відключення?

На території столиці та Київської області енергетики були вимушені застосовувати екстрені знеструмлення. Під час дії таких заходів раніше оприлюднені графіки вимкнень не діяли. Згодом обмеження скасували, а в області знову почали діяти оновлені графіки погодинних відключень.

Паралельно у Сумиобленерго поінформували про введення з 09:50 графіків аварійних відключень для споживачів 1 – 10 черг у повному обсязі. Аварійні графіки в також застосовувалися в Полтавській області. Пізніше екстрені відключення в областях скасували.

Головна причина екстрених заходів в обох регіонах – системне пошкодження енергетичної інфраструктури, які виникли через систематичні обстріли армії Росії. Енергетики працюють над стабілізацією ситуації в енергосистемі та ліквідацією наслідків руйнувань.

В Укренерго закликають слідкувати за змінами в енергосистемі на офіційних сторінках операторів систем розподілу, а також споживати електроенергію ощадливо.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що к неділю, 11 жовтня, у частині регіонів України запровадять обмеження електроспоживання через наслідки російських ракетно-дронових атак на енергетичні об’єкти. Для промисловості та бізнесу графіки обмеження потужності діятимуть із 15:00 до 23:59, а для всіх категорій споживачів погодинні відключення застосовуватимуть із 16:00 до 23:59.

Обсяг обмежень становитиме від половини до півтори черги залежно від регіону.

До слова, Київська міська влада закликала жителів столиці підготувати запаси води, їжі та необхідних речей на випадок тривалих відключень електроенергії й водопостачання через посилення російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

У КМДА радять зробити запаси щонайменше на три дні: на одну дорослу людину потрібно близько трьох літрів питної та 10 – 12 літрів технічної води на добу. Також киянам рекомендують зарядити павербанки й портативні станції, підготувати ліхтарики, батарейки та продукти тривалого зберігання, які не потребують приготування на електроплиті.

У разі масштабних знеструмлень у місті працюватимуть 155 бюветних комплексів, підключених до генераторів. Водночас комунальні служби продовжують працювати над стабілізацією електро- та водопостачання.

За словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, за певних умов у Києві відключення світла можуть тривати 14 – 16 годин на добу, а ситуація залежатиме від інтенсивності обстрілів і стану енергетичних об’єктів. Як заявляє експерт, частину робіт із захисту інфраструктури можуть не встигнути завершити до початку зими через призупинення фінансування.

Найбільш вразливими до тривалих відключень залишаються Київ, Харків, Одеса, Дніпро та прифронтові регіони, тоді як західні області матимуть більше можливостей завдяки імпорту електроенергії з Європейського Союзу.

Фото: Дональд Трамп / Daniel Torok, The White House

Семеро американських сенаторів від Республіканської та Демократичної партій закликали президента США Дональда Трампа негайно скасувати рішення про дозвіл на імпорт російського дизельного пального. На їхню думку, домовленість із Москвою суперечить американському законодавству та може забезпечити Росії додаткові доходи для фінансування війни проти України.

Про це йдеться у спільній заяві сенаторів від 11 жовтня, оприлюдненій на сайті Комітету Сенату США із закордонних справ.

Документ підписали четверо республіканців - Сьюзан Коллінз, Ліза Мурковскі, Том Тілліс і Джон Кертіс, а також троє демократів - Джин Шагін, Річард Блюменталь і Рон Вайден.

Законодавці нагадали, що у квітні 2022 року Конгрес ухвалив закон Ending Importation of Russian Oil Act, який заборонив імпорт російських енергоносіїв до США. Його метою було обмеження доходів Москви, які можуть використовуватися для фінансування агресії проти України.

На думку сенаторів, рішення адміністрації Трампа прямо суперечить цьому закону. Крім того, Білий дім, за їхніми словами, не провів обов'язкових консультацій із Конгресом і не надав пояснень щодо підстав для послаблення обмежень.

Закон 2022 року передбачає спеціальну процедуру скасування заборони. Президент повинен завчасно проконсультуватися з профільними комітетами Конгресу та письмово підтвердити виконання Росією низки умов. Серед них - домовленість про виведення російських військ і припинення бойових дій, прийнятна для України, а також відсутність безпосередньої військової загрози країнам НАТО.

При цьому скасування заборони може набути чинності лише через 90 днів після відповідного повідомлення Конгресу, якщо законодавці не ухвалять рішення про його відхилення.

Нагадаємо, 9 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) видало генеральну ліцензію №135, яка дозволяє операції з продажу, постачання, розвантаження та імпорту російського дизельного пального, зокрема до Сполучених Штатів. Дозвіл діє до 7 квітня 2027 року.

Це рішення було ухвалене після оголошеної Трампом домовленості з Владіміром Путіним щодо збільшення постачань російського дизелю на світовий ринок. Американська адміністрація розраховує таким чином стримати високі ціни на пальне, які стали серйозною економічною проблемою напередодні проміжних виборів до Конгресу.

Однак сенатори вважають неприпустимим надання Росії додаткових можливостей заробляти на експорті енергоносіїв, поки вона продовжує війну проти України. Вони наголосили, що американські кошти не повинні ставати джерелом фінансування російської агресії, та зажадали негайного перегляду рішення Білого дому.

Суперечка щодо російського дизелю відбувається на тлі посилення американського тиску на Київ через удари по російських нафтопереробних заводах. Трамп пов'язує ці атаки з подорожчанням пального та наполягає на їх припиненні.

Водночас заява сенаторів поки є політичною та юридичною претензією до адміністрації президента, а не судовим рішенням про незаконність дозволу. Офіційного повідомлення про його скасування наразі немає.

За матеріалами: Комітет Сенату США із закордонних справ, Міністерство фінансів США, Закон США про заборону імпорту російських енергоносіїв

Інформує kurs.com.ua

Про це Володимир Зеленський заявив у своєму телеграм-каналі.

Що сказав президент України?

Глава держави наголосив, що російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру свідчать про намір Кремля продовжувати війну. Під час останнього удару на Київ Росія спочатку застосувала реактивні безпілотники проти енергетичних об’єктів, а згодом запустила балістичні ракети. Частину ракет українські сили протиповітряної оборони змогли збити.

Президент вважає, що додаткові прибутки від експорту нафтопродуктів Росія спрямовуватиме на посилення свого військового потенціалу.

Кожен додатковий мільярд доларів, які вони зможуть заробити на експорті, вони витратять саме на це – на пошук і завезення критичних компонентів, обладнання для виробництва зброї, на посилення "Шахедів" і виробництво ракет та ще на додаткових найманців на фронт,
– заявив Зеленський

За його словами, Росія припинить війну лише тоді, коли відчує, що її можливості затягувати бойові дії скорочуються. Тому міжнародні партнери мають обмежувати здатність Москви фінансувати війну та тероризувати українців

Попередні сигнали для Кремля могли створити враження, ніби він може продовжувати атаки без належних наслідків. Зеленський наголосив, що цю ситуацію необхідно змінювати.

Потрібні сильні сигнали від Сполучених Штатів, від Європи, від інших партнерів. На підтримку України та на обмеження російської здатності воювати і тероризувати людей,
– підсумував Зеленський.

Нагадаємо, сенатори-демократи США також різко розкритикували президента Дональда Трампа через рішення дозволити купівлю російського дизельного пального на світових ринках протягом шести місяців. Вони заявили, що така домовленість із російським диктатором Володимиром Путіним є зрадою України, європейських союзників і національної безпеки Америки.

Демократи пов’язали рішення Трампа зі зростанням цін на пальне після початку війни з Іраном і звинуватили президента у спробі подолати наслідки кризи за допомогою "відчайдушних угод" із Путіним. Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер назвав домовленість "угодою з дияволом" і наголосив, що вона допоможе Росії фінансувати війну проти України.

Законодавці також заявили, що рішення адміністрації суперечить зусиллям Конгресу, спрямованим на обмеження доходів російської воєнної машини. Конгресмен Дон Бейєр наголосив, що Трампу не можна довіряти у питаннях, пов’язаних із Росією, а представник-республіканець Дон Бейкон заявив: "Президент має моральну сліпоту щодо Путіна. Гроші не повинні переважати мораль".

Сенатори закликали Трампа завершити війну з Іраном і посилити тиск на Москву, наголосивши, що Путін реагує лише на силу

Про це пишуть росЗМІ вдень 9 жовтня.

Що відомо про атаку на Москву

Заявляється, що чотири спецборти президентського авіазагону "Росія" кружляли в зоні очікування біля столиці. Три із них поверталися з Туркменістану, де завершився візит диктатора.

Повідомляється, що два літаки могли переправити в Санкт-Петербург.

На якому саме борті перебував Путін, невідомо.

Літак Путіна не може сісти в Москві через атаку / росЗМІ

Нагадаємо, що на півдні Москви працювала "певео". У місті оголосили "червоний рівень небезпеки".

Стверджується, що у московському небі – повітряні кулі із підвішеними об'єктами.

Через атаку у московських аеропортах відбувся масштабний збій: понад 200 рейсів затримані, десятки скасовані.

Внуково, Домодєдово і Жуковський майже 7 годин працювали з обмеженнями через загрозу. Лише у Внуково повідомлено про приблизно 190 затриманих і 85 скасованих рейсів.

Деякі пасажири чекають вильоту майже добу і ночували в аеропорту.

Частину літаків перенаправляли на запасні аеродроми в Казані, Санкт-Петербурзі та інших містах.

Ситуація в українсько-американських відносинах

Як повідомляє 5 канал: Президент США Дональд Трамп висловив думку, що Україні необхідний новий лідер, здатний укласти угоду з Росією. Це заява стала частиною новин, пов'язаних із рішенням Трампа укласти угоду з Росією про постачання дизельного пального, що стало наслідком відмови України припинити удари по російських нафтопереробних заводах.

Під час переговорів, які проходили у Маямі, українській стороні про угоду повідомили спеціальні представники Трампа, Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Згідно з інформацією, під час цих переговорів представники Трампа нібито погрожували українській делегації позбавленням доступу до розвідданих США у разі ігнорування вимог президента.

Трамп підкреслив: "Я думаю, Україна має обрати нового лідера, який може укласти угоду. З якоїсь причини, Зеленський ніколи не укладає угод".

Трамп також зазначив, що вказував Україні на небезпеку ударів по нафтопереробних заводах: "Ми сказали: можете робити з Росією все, що хочете, але не завдавайте ударів по нафтопереробних заводах, тому що це створює світову проблему". Трамп акцентував, що удари по об'єктах, пов'язаних із дизельним пальним, створюють серйозну небезпеку, і закликав утриматися від таких дій.

Переговори та їх наслідки

Переговори завершилися достроково, що свідчить про напруженість у відносинах між США та Україною на тлі поточних подій.

Заява Трампа про необхідність зміни українського лідера відображає складну ситуацію в українсько-американських відносинах. Вона свідчить про можливість зміни зовнішньої політики США щодо України, особливо в контексті конфлікту з Росією та енергетичної безпеки. В умовах, коли військові дії тривають, подібні коментарі можуть суттєво вплинути на політичну ситуацію в Україні та її відносини з Заходом.

Ця ситуація підкреслює зростаючу напруженість у відносинах між Вашингтоном та Києвом, що викликана не лише вимогами Трампа, але й реакцією української сторони. У зв'язку з цим, позиція України щодо змін у керівництві та її стратегії у конфлікті з Росією стає все більш актуальною на міжнародній арені.

Інформує inkorr.com

Що відомо про лауреатку?

Відповідне рішення оголосив Норвезький Нобелівський комітет. Представники організації відзначили важливий внесок лауреатки у збереження правопорядку та міжнародної стабільності.

У заяві наголошується, що діяльність Наванетхем "Наві" Піллей зосереджена на підтримці міжнародного права та захисті фундаментальних людських цінностей. Її зусилля сприяли зміцненню правових механізмів та розвитку мирного співіснування.

Відомо, що Наванетхем Піллей народилася 1941 року в Дурбані в родині індійського походження та виросла за часів апартеїду в Південній Африці. Вона стала однією з перших жінок індійського походження в країні, які здобули право займатися адвокатською практикою, захищала противників апартеїду та боролася проти дискримінаційних умов утримання у в'язницях. Після падіння режиму апартеїду Піллей працювала суддею Міжнародного трибуналу щодо Руанди, де долучилася до формування важливих правових прецедентів.

Згодом вона була суддею Міжнародного кримінального суду, а з 2008 до 2014 року обіймала посаду Верховного комісара ООН з прав людини. Пізніше Піллей очолювала комісію ООН, яка розслідувала порушення прав людини в Ізраїлі та на палестинських територіях.

Церемонія вручення нагороди традиційно відбудеться в Норвегії. Лауреатка отримає медаль, дипломи та грошову винагороду за видатну діяльність на міжнародній арені.

Нагадаємо, 8 жовтня оголосили лауреатку Нобелівської премії з літератури 2026 року – нею стала 76-річна канадська письменниця Енн Карсон. Нагороду їй присудили за сміливу й новаторську творчість, яка поєднує сучасну літературу з класичною традицією. Її твори тісно пов'язані з давньогрецькою літературою, міфологією та класичною філологією.

Блекаут у Києві. Фото: hromadske

Про це в ефірі 24 Каналу розказав експерт-кореєзнавець Микола Поліщук. Він пояснив, чому Київ опинився у становищі заручника внутрішньокорейських політичних ігор.

Як у Сеулі пояснюють курс проти Києва?

За словами експерта, єдиним деструктивним елементом у ситуації, що склалася, є новий президент Південної Кореї Лі Дже Мьон. Він фактично грає в театр одного актора та свідомо псує стосунки з Україною заради власного політичного курсу.

Яка його логіка? Очевидно, це бажання покращити за рахунок України стосунки із Північною Кореєю. Він приходив до влади на гаслах нормалізації відносин із Пхеньяном і робить дуже багато кроків назустріч,
– наголосив Поліщук.

Кореєзнавець підкреслив, що від української дипломатії у цьому випадку залежить небагато. Україна опинилася під роздачею через зміну зовнішньополітичних орієнтирів Сеула.

Я не думаю, що можуть бути якісь претензії серйозні до української дипломатії, так як ми маємо справу з південнокорейською політикою, в якій ми стали випадковими заручниками,
– додав спікер.

У чому полягає ідеологічний розкол у Південній Кореї?

Причиною такої різкої зміни курсів є фундаментальна різниця між політичними силами Південної Кореї. Попередній президент Юн Сок Йоль, який представляв консервативну партію "Сила народу", вважав головним ворогом експансіонізм Пекіна. Тому його природними союзниками були США, Японія та Україна, якій Сеул надавав матеріальну допомогу.

Натомість новий очільник країни Лі Дже Мьон належить до лівих політиків та очолює Демократичну партію Кореї. У його баченні головна загроза полягає в реваншизмі та мілітаризації Японії.

Якщо ворогом є Японія, то відповідно ворогом є і Україна, і Сполучені Штати. З Україною в такому разі немає сенсу підтримувати стосунки, тому що вони міняють орієнтири,
– пояснив кореєзнавець.

Оце визначення союзників і противників і диктує логіку зовнішньополітичної діяльності Південної Кореї.

Експерт припускає, що невдовзі у Південної Кореї так само зіпсуються взаємини зі США та Японією.

Чому Південна Корея не може сформувати звинувачення проти України?

Головна причина, чому Південна Корея не може сформувати виразних звинувачень проти України, полягає в суцільних суперечностях у заявах південнокорейської влади. З одного боку, Сеул стверджує, що розголошення поставило під загрозу родини полонених. Проте ці бійці вже давали інтерв'ю та були публічними постатями.

За словами експерта Миколи Поліщука, у південнокорейських медіа ще в червні з'являлися коментарі президента Південної Кореї про перемовини з Києвом щодо цих двох полонених. Тобто ця інформація від початку була відкритою і не становила таємниці.

З іншого боку, південнокорейські посадовці одночасно переконують, що саме Київ нібито просив не розголошувати деталі. Ці дві версії прямо суперечать одна одній.

У Сеула немає єдиного бачення, чому саме вони ескалюють конфлікт, що свідчить про штучне роздмухування ситуації.

Що відомо про скандал між Південною Кореєю і Україною?

Збройні Сили України у 2025 році взяли у полон двох військових із Північної Кореї в Курській області. У липні 2026 року президенти України та Південної Кореї домовилися про подальшу долю полонених. Республіка Корея була готова прийняти їх, бо юридично вважає їх своїми громадянами.

Під час виступу на Генасамблеї ООН Зеленський повідомив, що Україна передала військових Південній Кореї. Після того південнокорейський лідер Лі Чже Мьон розкритикував українського колегу за публічний розголос цієї інформації.

В Офісі Президента України не визнали існування домовленостей про нерозголошення. Пізніше в ОП додали, що попереджали корейського президента, що у виступі Зеленського буде згадка про полонених.

Фото ілюстративне. Джерело: forbes.ua

Про масштабні домовленості повідомив президент Володимир Зеленський за підсумками зустрічі з німецьким канцлером. Загалом сторони підписали 15 різних документів, які охоплюють посилення артилерії, захист енергетики та протидію ворожим безпілотникам.

Що передбачають нові угоди

Серед ключових напрямів співпраці опинилася розробка малих ракет, радарів та наземних роботизованих комплексів. Окрему увагу приділили проєкту FREYJA, а також розширенню німецьких потужностей для випуску боєприпасів до комплексів Patriot.

За словами глави держави, українські оборонні замовлення забезпечать роботою німецькі компанії та суттєво посилять промисловість обох держав.

Ці домовленості стали результатом візиту Фрідріха Мерца до Києва, який привіз комплексний пакет підтримки.

Візит Мерца до Києва: дивіться відео

До слова, канцлер розповів, що Німеччина планує оперативно запустити серійне виробництво перехоплювачів для боротьби з реактивними дронами.

Це швидко й відчутно посилить українську ППО,
– наголосив політик.

Окрім військової складової, близько 350 мільйонів євро з нового пакета спрямують на підтримку української енергосистеми перед зимою. Йдеться про закупівлю генераторів, трансформаторних підстанцій та необхідних ремонтних комплектів.

За інформацією журналістів, Драпатий передав до РНБО «план війни».

У тимчасово окуповані Олешки на Херсонщині військові дронами доставили майже 4 тонни гуманітарної допомоги. Цивільним передали їжу, ліки та дитячі набори.

Автор фото,Serhii Okunev / AFP via Getty Images

Ввечері 2 жовтня російська армія знову завдала удару по Південному мосту в Києві. Протягом останньої доби один із головних мостів столиці зазнав вже чотирьох атак безпілотниками.

Міст перекрили після попередніх атак. Також у Києві з невеликим перервами постійно вмикається тривога жовтого рівня.

Про новий удар по мосту повідомив мер Віталій Кличко.

"Знову влучання в Південний міст. Нагадаю, міст після кількох атак ворога наразі закритий для руху автотранспорту і метро", - йдеться в його заяві.

Протягом дня рух між лівим і правом берегом столиці суттєво ускладнений. Адже крім Південного мосту, трафік також частково обмежили через інші мости.

Через це в Києві утворилися величезні затори й черги на зупинках. Люди змушені переходити мости пішки.

Столичні телеграм-канали пишуть про здорожчання таксі у Києві 2 жовтня. Поїздка з лівого на правий берег коштує понад 1000 грн.

1 жовтня сталося перше з початку війни влучання російського дрона в київський міст через Дніпро. Два удари зафіксували поблизу опорної частини Південного мосту. В цей момент перегоном рухався поїзд метро.

Ввечері в середу мер Києва повідомив, що безпілотник пошкодив дорожнє полотно мосту. Однак згодом зʼясувалося, що наслідки значніші: пошкоджені опора, відбійник, дорожнє полотно та захисне бетонне загородження метрополітену.

Ще один удар стався на світанку 2 жовтня. Безпілотник пошкодив огородження мосту, відбійник і конструкції метропроїзду.

Удари по мосту це фактично продовження інтенсивних атак на критичну інфраструктуру столиці та всієї України, які Росія посилила з кінця серпня. Реактивні безпілотники атакують склади, логістичні хаби, дата-центри, залізницю, обʼєкти енергетики.

Як працюють мости під час тривог

Близько шостої вечора заступник голови міської адміністрації Києва Петро Пантєлєєв під час брифінгу повідомив, як працюють столичні мости.

• Південний міст - перекритий повністю.
• Міст Метро - частково обмежено рух 1 смугою у напрямку з лівого на правий берег.
• Міст Патона - рух обмежується під час повітряних тривог у напрямку з правого на лівий берег.
• Північний міст - рух обмежується під час повітряних тривог у напрямку з правого на лівий берег.
• Подільсько-Воскресенський мостовий перехід - рух обмежується під час повітряних тривог у напрямку з правого на лівий берег.
• Дарницький міст - рух під час тривог здійснюється без обмежень.

Водночас КМДА повідомила, що ввечері 2 жовтня в столиці діють тимчасові обмеження дорожнього руху під час повітряної тривоги:

На Дарницькому мосту рух транспорту здійснюється однією смугою з правого на лівий берег.

Міст Метро перекритий з лівого на правий берег.

Подільський мостовий перехід перекритий з лівого на правий берег.

Південний міст, після кількох атак повністю закритий для руху автотранспорту та метро - під час тривог, і за їх відсутності, додали в адміністрації міста.

Наслідки вечірньої атаки

В Бучанському районі внаслідок атаки дрона пошкоджено складські приміщення, повідомила військова адміністрація Київської області.

На місці влучання виникла пожежа. У телеграм каналах поширюють відео масштабної пожежі в районі Гостомеля.

Очільник Київської ОВА Тимур Ткаченко згодом повідомив, що двоє жителів Гостомеля зазнали поранень.

66-річний чоловік отримав опіки тіла, а також закриту травму живота. Його госпіталізували до місцевої лікарні. 8-річна дівчинка отримала осколкове поранення нижньої кінцівки.

Також мерія Києва повідомляла про падіння уламків на відкритій території Подільського району, але ця інформація згодом не підтвердилася.

Інформує bbc.com

Віктор Орбан. Джерело: Getty Images / Global Images Ukraine

Як повідомляла Прикордонна поліція Молдови, на місце події негайно направили спеціалізовані підрозділи Міністерства внутрішніх справ для проведення необхідних перевірок території та приміщень комплексу. Втім, виявилося, що повідомлення про бомбу було фейковим.

Що відомо про замінування

У зв'язку з загрозою попереджали про можливі оперативні зміни та затримки в розкладі авіарейсів.

Аеропорт в Кишиневі: дивіться відео

Згодом служби завершили перевірку приміщень аеропорту й не виявили там нічого підозрілого.

Спеціалізовані групи завершили перевірки. Повідомлення про замінування аеропорту Кишинева не підтвердилося,
– йшлося у заяві.

Аеропорт відновив роботу в штатному режимі, а пасажири змогли продовжувати свої подорожі.

Нагадаємо, що кілька днів тому, 30 вересня, у Молдові був нічний приліт БпЛА. Безпілотник впав та вибухнув поблизу міста Бендери. Окрім того, уже ввечері в районі Орхей неподалік автошляху між населеними пунктами Іванча та Бренешть теж, попередньо, вибухнув безпілотник.

Як пише Dilo, про це повідомив позаштатний радник президента України з питань зв'язку та радіотехнологій Сергій Бескрестнов, відомий під позивним "Флеш".

За його словами, ворог застосував новий засіб ураження, який несе серйозну загрозу для критичної інфраструктури країни.

"Погана новина. Сьогодні противник вперше застосував на реактивному БПЛА особливий боєзаряд кумулятивно-ріжучого спеціального навантаження (КРСН)", — зазначив експерт.

Як пояснив Бескрестнов, особливістю цього боєзаряду є його спеціалізоване призначення — він створений саме для виведення з ладу високовольтних опор та залізничних і автомобільних мостових переходів.

Конструктивно такий боєкомплект складається з основного боєзаряду масою 40 кг і чотирьох окремих модулів ураження.

Масована атака РФ на енергетику

Як раніше повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький, Росія перейшла до масованих ударів по енергетичній інфраструктурі. Вночі 30 вересня ракетами та дронами атаковані енергетичні об’єкти в Києві, області та в інших регіонах.

Очільник уряду розповів, що у результаті нічної атаки є пошкодження та руйнування, масштаб яких буде зрозумілий після детальної оцінки стану обладнання та строків відновлення.

"Органи місцевої влади повинні перевірити готовність систем резервного живлення критичних об’єктів в громадах та якнайшвидше завершити всі роботи з їх встановлення та підключення", - підкреслив прем'єр-міністр.

Крім того, внаслідок російської атаки 30 вересня пошкоджено генеруюче обладнання Трипільської ТЕС ПАТ “Центренерго”. Наразі фахівці компанії мають оцінити стан обладнання та визначити обсяг необхідних відновлювальних робіт. Розпочати ремонт планують після того, як безпекова ситуація дозволить це зробити.

Інформує delo.ua

Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

Що відомо про ситуацію в Олешках?

Питання винесене на розгляд під назвою "Щодо катастрофічної гуманітарної ситуації в українському місті Олешки, тимчасово окупованому Російською Федерацією". Його мають розглянути на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

Українська сторона планує поінформувати держави-учасниці про ситуацію, яка склалася в тимчасово окупованому місті. Зокрема, йтиметься про цивільних мешканців, серед яких є діти.

Делегація України поінформує держави-учасниці про жахливу ситуацію, створену російською окупаційною владою, яка тримає в заручниках цивільних осіб, включаючи дітей. Це не що інше, як техногенна гуманітарна катастрофа,
– наголосив Сибіга.

За словами міністра, ситуація в Олешках є критичною та потребує негайної реакції міжнародної спільноти. Він закликав головування ОБСЄ та держави-учасниці засудити дії Росії.

Олешки потребують термінової гуманітарної допомоги. Росію необхідно змусити негайно її надати,
– сказав міністр.

Нагадаємо, в окупованих Олешках на Херсонщині погіршується гуманітарна ситуація: місцеві жителі залишаються без достатньої кількості їжі, ліків та газу. Журналісти встановили, що в районі міста можуть перебувати 2 бригади Росії. Командири цих підрозділів можуть бути причетними до створення умов, у яких опинилися мешканці окупованого міста.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте відреагував на дипломатичне попередження Москви про можливе застосування ядерної зброї в разі спроби НАТО ізолювати Калінінградську область.

Про удар поблизу кордону повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соціальній мережі X.

Як Варшава відреагувала на атаку?

За словами очільника польського оборонного відомства, система протиповітряної оборони Польщі та військова авіація негайно зреагували на загрозу й перебували у повній бойовій готовності протягом усього інциденту.

Після скасування сигналу повітряної тривоги чергові літаки повернулися на свої бази. Системи протиповітряної оборони Польщі знову перейшли в режим спостереження та чергування.

Варто зауважити, що було влучання в селі Старовойтове, де розташований міжнародний пункт пропуску "Ягодин". Так, ударна хвиля пошкодила приміщення КПП при в’їзді до термінала. Даних про постраждалих чи загиблих наразі немає.

Посилення заходів безпеки на польському кордоні

Повітряні сили ЗСУ напередодні фіксували рух ворожого реактивного безпілотника через селище Головне на Волині у напрямку кордону. Об'єкт прямував у бік пункту пропуску Ягодин, який розташований поруч із польським Дорогуськом.

Польське військово-політичне керівництво вже неодноразово застерігало про зростання небезпеки для прикордонних регіонів через зміну тактики російських обстрілів.

Раніше очільник оборонного відомства наголошував, що за відсутності достатніх засобів ППО в української армії ворожі безпілотники здатні летіти безпосередньо на територію сусідніх держав.

Як вже повідомлялося на нашому сайті, через систематичні удари ворога Польща масово встановлює сирени біля кордону для оперативнішого оповіщення населення.

Згадана Володимиром Зеленським на Генасамблеї ООН передача двох полонених бійців КНДР переросла в несподівану дипломатичну кризу, через яку Сеул звинувачує Київ у порушенні домовленостей та погрожує переглянути допомогу Україні.