Україна зіткнулася з критикою міжнародних партнерів після ухвалення закону №12414

У Євросоюзі заявили, що такі зміни можуть загальмувати євроінтеграцію України. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила, що закон суперечить зобов’язанням, які Україна взяла на себе перед початком перемовин про вступ до ЄС.

Незалежні антикорупційні інституції є одним із ключових критеріїв нашої довіри до України. Підрив їхньої автономії – це крок назад, – заявив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє.

Схожу позицію висловили у Франції, де міністр у справах Європи Бенжамен Аддад закликав Київ «переглянути або відкликати закон, поки не пізно».

Реакція з боку G7 була стримано негативною: західні партнери наголосили на важливості дотримання принципів доброго врядування.

Антикорупційні громадські організації та міжнародні експерти попереджають, що закон дозволяє генеральному прокурору втручатися в розслідування НАБУ, змінювати підслідність справ і послаблювати вплив спеціалізованої прокуратури.

На цьому тлі зростає внутрішній тиск — у Києві тривають масові акції протесту з вимогою скасувати ухвалені зміни. Попри це, президент Володимир Зеленський закон підписав.

Суть законодавчих змін щодо НАБУ і САП

У липні 2025 року Верховна Рада ухвалила закон, який посилює повноваження Генерального прокурора щодо контролю над НАБУ та САП:

• генпрокурору надається доступ до всіх проваджень НАБУ;
• він матиме право давати обов’язкові вказівки детективам та змінювати підслідність справ;
• отримає повноваження закривати провадження на підставі клопотання сторони захисту;
• зможе особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям;
• керівник САП втрачає право входити до складу групи прокурорів — це вирішуватиме лише генпрокурор.

Це, на думку міжнародних партнерів і антикорупційних організацій, послаблює незалежність НАБУ та САП — органів, які мають бути вільними від політичного тиску. Антикорупційна інфраструктура була створена під тиском західних партнерів після Революції Гідності.